Про саморефлексію чи відверта розмова з собою

Сьогодні хочу поговорити про рефлексію, чи саморефлексію. Скажіть, а ви часто нею займаєтеся? Не в плані самоїдства, а в плані аналізу своїх дій та результатів, які вони принесли чи не принесли.

До чого це я? Коли до мене приходить новий клієнт, я завжди починаю з бесіди про мотивацію, коротко та довгострокові цілі, як сама людина бачить себе у процесі навчання і таке інше, аби якомога точніше зрозуміти, що потрібно саме цьому клієнту. Не можу не питати про попередній досвід вивчення мови. І ось що я чую в багатьох випадках (формулювання не дослівне, але суть висловлювання саме така): не вивчив/не заговорив/не розбираюся в часах/підставте своє, тому що попередній викладач не навчив/не зробив/не ….. Не пам’ятаю ще жодного випадку, коли людина взяла відповідальність на себе.

Так, є безліч людей, які навчають мові. Від одного нашого студента чула навіть про таких, які при підготовці к EILTS заставляють читати учнів тексти з розділу Reading вголос (Карл, читати вголос!!! Для підготовки к IELTS!!!). Вчасно прийшов до нас на підготовку і здав екзамен на той бал, який і хотів отримати (хоча для мене й досі загадка, як саме, це йому вдалося). Таку категорію викладачів я навіть не розглядаю, можу лише поспівчувати їхнім учням (але знову ж таки – вибрати викладача, це також відповідальність студента).

Якщо людина планує витрачати 100 грн за урок (хоча я розглядаю це як інвестицію в своє майбутнє), то я, чесно кажучи, задумалася б, якщо професіонал оцінює свою роботу на 60 хв так дешево. Але це тема для окремого посту.

Повертаючись до розмови про саморефлексію, я пропоную своїм клієнтам наступні питання для обдумування і коригування нашої подальшої співпраці:

  1. Чи досяг/ла я поставленої проміжної мети (велика мета ділиться на невеликі проміжні кроки, щоб було легше аналізувати)? У випадку негативної відповіді – що завадило мені це зробити?
  2. Що я міг/могла зробити інакше?
  3. Що викладач міг зробити інакше?
  4. Чи я користувався доступними мені ресурсами на повну?
  5. Чи я регулював/ла свою прокрастинацію, відволікання для виконання домашнього завдання?
  6. Чи просив/ла я про допомогу?
  7. Чи мої стандарти, які я встановив/ла для себе, є високими? Чи можу їх дотримуватися?
  8. Я витратив/ла достатньо часу для виконання завдань якісно?
  9. Чим з того, що я досяг/ла за оцінюваний період, я можу пишатися або що я міг/могла би з гордістю продемонструвати іншим?
  10. Скільки уроків я пропустив/ла (скільки завдань я не зробив/ла) за цей період? Які були причини для цього? Як я можу уникнути їх у наступному періоді (дайте 3 варіанти, як цього уникнути у подальшому)?

З мого досвіду відповіді на ці запитання допомагають в першу чергу студентам зрозуміти, що навчання це їхня відповідальність. Як у авто – за кермом вони, я поруч, я допомагаю, я не керую.

І да, я так само задаю собі питання: як викладач, що я могла зробити краще, ефективніше, з мінімальними затратами часу і таке інше.

А як ви працюєте з відповідальністю?

Поширити запис

Поділитися на facebook
Поділитися на telegram
Поділитися на twitter
Поділитися на email

"25 найбільш вживаних фразових слів"

Більше для вивчення

Про мотивацію. Частина третя

Сьогодні хочу запропонувати ще один спосіб визначення і постановки цілей. Для цього вам треба відповісти на 4 питання в так званому квадраті Декарта. Спробуйте сформулювати

детальніше