Сьогодні хочу поговорити про рефлексію, чи саморефлексію. Скажіть, а ви часто нею займаєтеся? Не в плані самоїдства, а в плані аналізу своїх дій та результатів, які вони принесли чи не принесли.
До чого це я? Коли до мене приходить новий клієнт, я завжди починаю з бесіди про мотивацію, коротко та довгострокові цілі, як сама людина бачить себе у процесі навчання і таке інше, аби якомога точніше зрозуміти, що потрібно саме цьому клієнту. Не можу не питати про попередній досвід вивчення мови. І ось що я чую в багатьох випадках (формулювання не дослівне, але суть висловлювання саме така): не вивчив/не заговорив/не розбираюся в часах/підставте своє, тому що попередній викладач не навчив/не зробив/не ….. Не пам’ятаю ще жодного випадку, коли людина взяла відповідальність на себе.
Так, є безліч людей, які навчають мові. Від одного нашого студента чула навіть про таких, які при підготовці к EILTS заставляють читати учнів тексти з розділу Reading вголос (Карл, читати вголос!!! Для підготовки к IELTS!!!). Вчасно прийшов до нас на підготовку і здав екзамен на той бал, який і хотів отримати (хоча для мене й досі загадка, як саме, це йому вдалося). Таку категорію викладачів я навіть не розглядаю, можу лише поспівчувати їхнім учням (але знову ж таки – вибрати викладача, це також відповідальність студента).
Якщо людина планує витрачати 100 грн за урок (хоча я розглядаю це як інвестицію в своє майбутнє), то я, чесно кажучи, задумалася б, якщо професіонал оцінює свою роботу на 60 хв так дешево. Але це тема для окремого посту.
Повертаючись до розмови про саморефлексію, я пропоную своїм клієнтам наступні питання для обдумування і коригування нашої подальшої співпраці:
- Чи досяг/ла я поставленої проміжної мети (велика мета ділиться на невеликі проміжні кроки, щоб було легше аналізувати)? У випадку негативної відповіді – що завадило мені це зробити?
- Що я міг/могла зробити інакше?
- Що викладач міг зробити інакше?
- Чи я користувався доступними мені ресурсами на повну?
- Чи я регулював/ла свою прокрастинацію, відволікання для виконання домашнього завдання?
- Чи просив/ла я про допомогу?
- Чи мої стандарти, які я встановив/ла для себе, є високими? Чи можу їх дотримуватися?
- Я витратив/ла достатньо часу для виконання завдань якісно?
- Чим з того, що я досяг/ла за оцінюваний період, я можу пишатися або що я міг/могла би з гордістю продемонструвати іншим?
- Скільки уроків я пропустив/ла (скільки завдань я не зробив/ла) за цей період? Які були причини для цього? Як я можу уникнути їх у наступному періоді (дайте 3 варіанти, як цього уникнути у подальшому)?
З мого досвіду відповіді на ці запитання допомагають в першу чергу студентам зрозуміти, що навчання це їхня відповідальність. Як у авто – за кермом вони, я поруч, я допомагаю, я не керую.
І да, я так само задаю собі питання: як викладач, що я могла зробити краще, ефективніше, з мінімальними затратами часу і таке інше.
А як ви працюєте з відповідальністю?